Розмальовані вироби передає на фронт, до храмів, інтернатів і шпиталів. Займатися волонтерством почала 2014-го року. Спочатку збирала і передавала гуманітарні вантажі на фронт воякам. 2016-го почала малювати по дереву, а вироби передавати на передову.
«Маленькі доповнення, щоб стіл заграв, щоб кольори були яскраві. Зазвичай, я малюю яскравими світлими кольорами, щоб моя робота дарувала людям радість, світло, тепло в душі».
Ось у цій кімнаті розмальовує столи волонтерка Зоя Воронянська. Цей – для глави української греко-католицької церкви блаженнійшого Святослава.
Волонтерка Зоя Воронянська каже: «Голуби – це символ миру, квіти – це, щоб наша Україна розквітала, щоб життя тієї людини, якій я дарую свої роботи, квітло».
А тут – зберігає свої роботи. Малювати, каже, почала три роки тому. Першу лавку передала військовим.
Продовжує волонтерка Зоя Воронянська: «Я думаю, що мої роботи знаходяться по всій лінії фронту. Перерахувати тут просто неможливо. Завжди роботу зранку я починаю з молитви, прошу захисту і збереження життя для хлопців, які захищають нашу Україну».
Її розмальовані меблі – на Донеччині та Луганщині, в Києві, Харкові, Дніпрі, а також у Німеччині та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Волонтерка Зоя Воронянська розповідає: «Завжди на моїх картинах є українська хата, українська дівчина, козак, який захищає українську землю, кінь, ну і лелеки. Хочеться скрізь і всюди передати красу, яку я малюю».
Допомагають Зої Воронянській громадські організації, волонтери та сусіди. Передають, каже, дерев’яні вироби і фарби. Усього жінка розмалювала більше сотні таких виробів.