«Ми вміємо бути на одній хвилі!», — спецкореспондентка «Ранку на Суспільному» в Полтаві Віра Чиж
Від середини липня глядачі регіональних філій Суспільного можуть бачити ранкове шоу в новому форматі. «Ранок на Суспільному» створюють команди з усіх філій Суспільного телебачення в регіонах. Віра Чиж — спецкореспондентка «Ранку на Суспільному» в Полтаві. Вона розповіла про свої проєкти останніх місяців та про особливості роботи в новому форматі ранкової програми.
У центрі уваги — люди
— Люблю розкривати людей, «пірнати» у глибину їхніх історій. Досліджувати шлях успіху через помилки й падіння, «випитувати» найцікавіше, дізнаватися незвідане, надихатися досягнутим. Після кожного такого занурення випливаю з новими знаннями й про себе саму. Тому рубрика «Лайф сторі» — одна з улюблених.
Читайте також: UA: ПОЛТАВА оголошує відбір проєктів журналістських розслідувань
— Захоплююся особистостями, які попри все зберігають свою ідентичність. І займаються тим, що дозволяє почуватися живим. Заради таких героїв і красивого кадру можна і на дах багатоповерхівки піднятися. До прикладу, так було, коли готували сюжет про українського азербайджанця. Аби показати, як колорит кавказького танцю вписується у полтавські краєвиди, ми відзняли хореографічні епізоди на різних упізнаваних локаціях міста. Ви тільки уявіть картину, як центральною вулицею Полтави рухається делегація: хореографічний колектив (діти і дорослі), оператор, журналістка, з технікою, костюмами… і величезним, важезним килимом! Скоріш за все у готовому сюжеті на цей килим ніхто не звернув уваги (принаймні ми на це розраховуємо), але без нього не було б цієї танцювальної історії. Справа в тім, що на асфальті в чешках танцювати важко, особливо, коли танцюрист підіймається на пальці. Взуття попросту стирається. А нам потрібні були неушкоджені герої і красиві кадри. Тому килим став рятівним символом танцювального сюжету. Ну а щоб продемонструвати політ, легкість танцю, довелося домовлятися про знімання на даху торговельного центру. Чого тільки не напродукує ця творча уява!
Читайте також: Суспільне радіо — лідер із виконання мовного законодавства
Книги, історії, подорожі
— Люблю читати. Між книгою і телевізором завжди оберу перший варіант. У рубриці «Книжковий огляд» з радістю знайомлю глядачів із сучасними письменниками й виданнями. У новому році «Книжковому огляду» планую приділити більше свої уваги та сил.
«Історія в будівлях» — рубрика, до якої долучаються усі регіони і яку я теж дуже люблю. Бо кожного разу я мовби ходжу на побачення з містом, з будівлею, з епохами. І, мабуть, найцінніший відгук від людей: «Вау! Я повз цей будинок проходив роками, але ніколи не помічав тієї унікальної ліпнини». Або: «Ця церква по трасі Київ–Харків? Треба заїхати!».
Подорожі розширюють наш кругозір і роблять життя цікавішим. Навіть маленька мандрівка за місто може створити диво. Тому проєкт «Мандруй із Суспільним» — моя віддушина і можливість перемкнутися, зарядитися, наповнитися. Показати доступні, цікаві туристичні місця на Полтавщині. У дні з відрядженнями згадуєш, що таке солодка втома.
Кожна хвилина сюжету — це кропітка робота команди
— Чим цікавіше і легше «лягає» сюжет на душу глядача, тим більше кропіткої роботи за ним стоїть. При чому роботи не однієї людини, а цілої команди. За мною не закріплений один оператор. Але це навчає бути гнучкою, вміти підлаштовуватися. Я щаслива з того, що кожен з операторів прислухається до моїх журналістських забаганок, так само як і режисери монтажу. Ми вміємо бути на одній хвилі!
Читайте також: «Ранок на Суспільному» зазирнув у тунелі київського метро
У журналістиці я понад 13 років (газета, радіо, телебачення). За цей час встигла «спробувати» різні жанри та хронометражі. А за кілька місяців роботи в «Ранку на Суспільному» навчилася «підганяти» сюжет рівно під 2 або 3 хвилини. І скажу більше, я полюбила цей хронометраж! Він добре тренує мозок швидко орієнтуватися в ситуації, бачити головне, виділяти тези. Мені здається, це цінна навичка не тільки для виробництва сюжетів, а й для життя.