2 роки воював в Афганістані Олександр Расько із Полтавщини

15:21, 15 лют. 2019
 
2 роки воював в Афганістані Олександр Расько із Полтавщини

Протягом двох років в Афганістані воював наш земляк Олександр Расько. Каже: на фронт потрапив 1981-го року, коли пішов на строкову службу. Чоловік родом із Чорнухинського району. Нині проживає у Полтаві та очолює обласну організацію ветеранів війни в Афганістані. Про свій бойовий шлях та життя нині – розказує далі у сюжеті.

 

«Отут фото – ландшафт місячний. Ні зелені, нічого. Майже увесь такий Афганістан», – Олександр Расько, який воював в Афганістані, показує фото того часу. Говорить: «14 квітня 81-го року мене призвали в радянську армію. Потрапив у прикордонні війська. Прийшов офіцер, запропонував: «Хто хоче на ту сторону?». Це значить, що в Афганістан. Вийшли майже всі. Потім було навчання три місяці. 14 серпня 1981 року я був на території Афганістану. Проводили колони, охороняли місто Нанабад, виконували задачі, які на нас були поставлені».

 

«Оце ми з товаришами спілкуємося із афганськими дітьми. Довго рідні не знали. У нас 10 чоловік було з Чорнухинського району разом. Товариш написав своїм батькам, а вони розказали», – пригадує Олександр Расько.

 

«Таке не забувається. Робота тяжка була. Найскладніше – жару переносити, 50 градусів. В БТР так просто не зайдеш, бо жарко. Це підірваний БТР. На міну наїхав. По будь-якій колоні вівся обстріл з гранатометів. Оце фото трофеїв, які ми на операції банд формування обеззброїли», – розповідає Олександр Расько, який воював в Афганістані.

 

Додає: «Страшно вже було в кінці, як додому їхати. Хотілося б додому потрапити, самі розумієте, як, живими і здоровими. 24 місяці я пробув в Афганістані. Повернувся 15 червня 1989 року».

 

Про сучасне життя афганців говорить так: «Як почалася війна на сході, ми не стали осторонь. Багато наших афганців пішло воювати. І багато займалися волонтерством. І займаються досі. Це у Щасті 2015 року».

 

Олександр Расько, який воював в Афганістані каже: «У мене на грудях – орден за заслуги ІІІ ступеню за громадську роботу, уже в Україні. Але нагороди ніколи не замінять здоров’я. Здоров’я – головна нагорода».