Відеооператор із Полтави та режисерка з Дніпра покажуть свій фільм в Грузії

Відеооператор із Полтави та режисерка з Дніпра їдуть у закордонний тур Грузією. Там із 2-ого до 5-ого травня презентуватимуть спільну стрічку «Вірю. Чекаю. Молюся.». Це документальний фільм подружжя – Дмитра Панкова та Катерини Стрельченко – про військовополонених та зниклих безвісти під час бойових дій на сході України. Його знімали минулого року. На це витратили 275 тисяч гривень.

Дмитро Панков, оператор-документаліст, режисер монтажу фільму: "Фільм про загиблих, зниклих безвісти і тих, хто був у полоні.  Наша студія із 2015-ого року знімає фільми про війну російсько-українську". 

Фільм назвали «Вірю. Чекаю. Молюся».

Дмитро Панков, оператор-документаліст, режисер монтажу фільму каже: "Тому що якщо людина зникає безвісти, то його рідним лише й залишається вірити, молитись і чекати. З деякими інтерв’ювованими людьми було дуже важко. Сьогодні вони готові дати інтерв’ю, завтра їм чогось стало страшно і вони не готові дати інтерв’ю. Там всі інтерв’ю дуже щирі. І це була наша мета, щоб фільм вдався щирим і правдивим."

Катерина Стрельченко, режисерка та сценаристка фільму: "Якщо ти хочеш, щоб людина розкрилася на інтерв’ю, то ти не можеш бути байдужим. Люди бачать твої очі, реакцію, навіть по жестах видно – цікаво чи ні."

Хронометраж стрічки – година. Її знімали минулого року протягом п’яти місяців у Полтаві, Харкові, Дніпрі, Мар’їнці та інших містах.

Катерина Стрельченко, режисерка та сценаристка фільму: "Сценарій з’являється, коли матеріал зібраний. Ми розуміли, про що ми хочемо зняти, що там повинно бути".

Дмитро Панков, оператор-документаліст, режисер монтажу фільму каже: "У нас були і постановочні зйомки. Новий для нас трошки етап. Шматочок невеликий майже як художнього фільму, з піротехнікою, вибухами кров’ю бутафорською. Мені як оператору це було цікаво". 

Прем’єра фільму відбулася 10 жовтня минулого року у Дніпрі. Після цього стрічку презентували в 25 містах України. У травні цей фільм покажуть в Грузії, каже Дмитро Панков.

Дмитро Панков, оператор-документаліст, режисер монтажу фільму каже: У нас буде три покази. 2-ого – Тбілісі, 5—ого Батумі. І ще дата уточнюється щодо Сурамі чи Сагурамо.

Катерина Стрельченко, режисерка та сценаристка фільму: "Прийдуть глядачі, будуть дивитися, буде обговорення теми після презентації. Насправді це найцікавіше – дивитися на реакцію аудиторії. Фільми, які ми робимо не прості, не розважальні. Те, що люди бачать, їх шокує. Деякі навіть виходили і плакали.