Вишивки полтавки Віри Гордівської є у 10 країнах світу

15:11, 16 тра. 2019
 
Вишивки полтавки Віри Гордівської є у 10 країнах світу

У десяти країнах світу є вишивані роботи полтавки Віри Гордівської. Кількість створених картин, рушників та сорочок, говорить, ніколи не рахувала. Їх продає і дарує. Вишиває Віра Сергіївна за старовинним методом, використовує переважно червоні та чорні нитки. У День вишиванки вона розповіла про свої роботи.

 

Вишивальниця Віра Гордівська показує кімнату, у якій працює: «Це бабусин робочий кабінет. Я тут вишиваю, зберігаю і рушники вишиті, і роботи, і мої всі надбання».

Розповідає: «Я із села Великі Будища Диканського району. Після школи вступила в педінститут і 24 роки працювала вчителем української мови і літератури на Полтавщині і Сумщині. А коли пішла на пенсію, почала тісно працювати над своєю вишивкою».

Віра Гордівська розказує про своє дитинство: «Як казала бабуся, «народилася з голкою в руках». Бо я вишивкою займаюся з дитинства. Мені було 9 років, коли моя тітка виходила заміж. Я вишила весільний рушник тітці Галині».

Показує, як вишиває: «Я шию за старовинним методом – до коліна. П’яльцями не користуюся. Люблю вишивати чорними і червоними нитками, це наші українські символи. Стібки треба класти всі в одну сторону, пройти вгору, потім пройти назад. І обов’язково глянути, що робиться на вивороті. Якщо на вивороті гарно, то значить, що майстриня вклала душу».

Віра Гордівська нині вишиває узори на рушнику: «У цей час я працюю над рушником, перешиваю, як кажуть, переспівую бабусин рушник. Це весільний рушник 1922 року. Обов’язково у ньому мають бути три складові. Це пошанування потойбічного світу. Це повідомлення про те, що ми живемо щасливо, сім’я. А далі йде повідомлення – пташки на горі повідомляють, що зароджується нова сім’я».

Свої роботи продає і дарує, говорить Віра Гордівська: «Мої роботи багато, по всьому світу. В Канаді, Ізраїлі, Індії, Об’єднаних Арабських Еміратах. Кращий помічник – це моя донечка. Моє щастя і надія. Зараз вона перебуває на військовій перепідготовці, вона військовик. Сидить, коли є час, іде дощ, то длубає щось. Вона теж дуже-дуже любить».

Показує свої роботи: «Свої вишиті скарби я зберігаю у такій шафі. Тут все є. І роботи мої, і Світланині. Я не вишиваю все підряд. Я вишиваю те, що я знаю, про те, що я знаю».

Вишивальниця Віра Гордівська говорить: «Ще одним моїм хобі, крім рушників і сорочок, є вишиті картини. Я вишиваю картини ті, які я люблю найбільше, я люблю квіти. Традиційні українські маки, мальви, і люблю пейзажні. Зранку встаю, дивлюся на них, ввечері лягаю – теж милуюся. І думаю, що б мені ще таке красиве вишити».