Майже 16 тисяч пиріжків та 10 тисяч вареників приготувало подружжя із Полтавщини для військових від початку бойових дій

Понад десять тисяч вареників та майже 16 тисяч пиріжків приготувало подружжя волонтерів із Полтавщини для українських військових. Людмила та Павло Лучинські із села Ялосовецьке, що в Хорольському районі, допомагають бійцям від початку бойових дій на сході України. Їжу передають через волонтерів, які заїжджають до них додому і, каже Людмила Лучинська, іноді залишаються на ночівлю. 

Це подвір’я подружжя Лучинських. У своєму будинку вони приймають волонтерів. Для гостей – мають кілька пар капців. 

Павло Лучинський, волонтер: Стіл у нас постійно стоїть накритий, бо буває, що дзвонять з дороги. Або й не дзвонять. А у нас все накрито. Бо знають, що якщо сюди приїхали, то треба перекусити по-людському.

Людмила Лучинська, волонтерка: Кухня наша. На ній майже 16 тисяч пиріжків насмажено. Хліба ми не рахуємо. Паша не знаю вже скільки холодцю наготував. Оце пиріжки і вареники рахуємо. Вареників більше 10 тисяч, а пиріжків майже 16 тисяч. Решту ми не рахуємо.

Оце каструля 16-літрова, ми в ній варимо борщ. Коли б хто не приїхав, у нас зварений борщ. Бо в Ялосовецькому всі люблять борщ.

Волонтери дзвонять, чітко знають, що треба за 2-3 дні, щоб дати мені фору, щоб я могла хлопцям більше приготувати. Тоді приїжджають, ми їх готуємо, бо в нас така гра: хто в Лучинських не їсть – той москаль. Потім все складаємо, що наготували солдатам, і вони везуть туди.

Продукти… Зразу все було за мою пенсію. А зараз є і у нас тут фермер. Він допомагає олією, борошном добре. І в волонтерів є свої фермери і вони вже знають.

Це тут записані наші конвої. Ми дуже не записуємо, а так, нам просто цікаво, скільки пиріжків, скільки вареників ми можемо зробити.

Павло Лучинський, волонтер: Це нам солдати трофеї передають. Зі зброї тубуси, якими захищають Україну.

На стінах у кімнаті – фото волонтерів та військових із подружжям Лучинських.

Людмила Лучинська, волонтерка: Журнали у нас отакі класні. Тут у нас усі, хто в нас був. І волонтери, і солдати, вони пишуть свої думки. З Франції, Італії, Америки, Чехії, Німеччини, з Ірландії.

Павло Лучинський, волонтер:… Як пам’ять, солдати нам пишуть підписи, побажання на прапорах. Отак у нас зібралася уже купа прапорів з АТО. Трохи ми передавали, але в основному вони.

Людмила Лучинська, волонтерка:  З інших країн не багато у нас прапорів. Там французький, німецький, італійський. А це нам передав Володя з Каліфорнії.

Людмила Лучинська, волонтерка:  Це наша карта. Оце Ялосовецьке, а це всі, хто звідки у нас був, оце всі зводять, так що у нас родичів по всій Україні. Дуже багато. Це родичі все, це не знайомі.